Однієї суботньої ранку в Україні я прогулювався лісовою стежкою поблизу свого села. 

Я почув, як наближається ворожа ракета. Сховатися було ніде. Все, що я міг зробити, — це молитися про захист. Ракета пролетіла повз і вибухнула неподалік. За нею полетіла ще одна ракета. Результат той самий. Я залишився цілим і неушкодженим. Слава Богу. Але ракети все ж влучили кудись. Не знаю, чи люди там уникли лиха.

В Україні ми добре знайомі з ворожими ракетами. Ми постійно відчуваємо цю загрозу та її руйнівні наслідки. Це жахливо. Нехай Бог у своїй милості якнайшвидше покладе цьому край.

Але всі люди, де б вони не були, живуть під загрозою чогось гіршого, ніж ракети. Ми всі — грішники. Смерть і покарання неминучі. 

Нам потрібен «дах над головою». Нам потрібен хтось, хто нас захистить.

Ісус сказав: «Прийдіть до Мене, всі, хто трудиться і обтяжений, і Я дам вам відпочинок» (Матвія 11:28). 

Ісус — це єдиний «притулок», який нам доступний. Наші найщиріші намагання захистити себе від гріха, смерті та покарання лише виснажують нас. Це зовсім не захист. Натомість Ісус пропонує нам любов, прощення та вічне життя… життя, яке починається, коли ми довіряємо Йому. Життя, яке триває вічно. Ось що таке надійний відпочинок.

Як Ісус може дати нам спокій? Тому що Він помер на хресті, щоб спокутувати покарання, на яке ми заслужили. Тепер «через Нього кожен, хто вірує, отримує виправдання від усього» (Дії 13:39). Тобто Бог вважає нас праведними, якщо ми довіряємо Ісусу. Він вважає нас такими завдяки тому, що зробив Ісус, а не завдяки чомусь, що зробили ми. 

Ісус сказав: «Нехай не турбуються ваші серця. Вірте в Бога; вірте й у Мене» (Івана 14:1).

А також: «Мир залишаю вам; свій мир даю вам. Не так, як дає світ, я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше, і нехай не боїться» (вірш 27).

Ісус дарує мир, який не залежить від обставин. Ісус дарує мир, що триває вічно. 

«Бо плата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя у Христі Ісусі, нашому Господі» (Римлянам 6:23).

Амінь.